Мандри невідємна частина людини з часу її появи на планеті Земля! Наші предки прийшли з далекої Східної Африки і їх превело сюди не тільки полювання, а і бажання відкривати перед собою нові горизонти. Мандри закладені в наших генах!
Мандрувати можна щодня, відкриваючи незнайомі вулиці свого міста, або околиці! Але звісно справжня енергія в далеких мандрах!
Я почав мандрувати ще в ранньому детинстві, коли тікав з дому і досліджував пагорби, скелі, струмки і водоспади Дністровського каньйону! Кожного разу, я собі ставив за мету дивитись нові місцини! Памятаю, як вперше сам заїхав на велосипеді "Україна" за десяток кілометрів від дому, зупинився і вдивлявся в даль, в дорогу, на якій ще ніколи не бував!
В мандри ми йдемо ще й тому, що хочимо привести свою душу до ладу! Я теж саме робив в ранній юності! Робив собі декілька бутерів, складав в рюкзак і тікав у ліс, сам без нікого, щоб побути на одинці з природою! Мандри завжди допомогали жити мені і допомагають зараз!
Мандри, особливо важкі походи, роблять нас сильнішими, дозволяють випробовувати сили духу і цього завжди прагнули люди - сотні тих, хто здолав стихію, тому доказ! Коли у вашому житті стануть важкі часи, беріть рюкзак і йдіть світом у пошуках відповідей - велика мандрівка дасть Вам все зрозуміти!
Але є в кожного маршрути, які найрідніші для тебе! Для мене це звісно Дністровский каньйон з його неосяжними просторами і живою течією Дністра! Дністер - це річка з моїх снів, яка тісно переплетена з моєю особистістю! Я виріс у Дністрі! Пам'ятаю, як вперше переплив річку і як це було страшно і важко! Пам'ятатиму і сотні днів проведених біля річки і десятки днів в сплавх Дністровським каньйоном!
І незважаючи на те, що мандри, моєю рідною річкою Дністром, тривають уже роки, кожного разу відчуваєш теплоту цих неймовірних земель і хочеш повертатись сюди знову і знову!
Тому, друзі, закликаю Вас мандрувати далекими краями і відновлювати сили! Але можливо батарея Вашої енергії знаходиться поряд на ваших дитячих стежках!
Мандруйте!
_____________________
Автор: Андрій Романчук
Фото: Василь Швець
